​

«Той, хто забув колиску, з якої піднявся,

Щоб піти по землі, хто байдужий до

матері, що вигодувала та виховала

його, нездатен переживати високі

патріотичні почуття»

В. Сухомлинський

          Найважливіше у житті кожної людини – її Батьківщина. Виховувати громадську свідомість, патріотичні почуття потрібно змалку. Щоб дитина відчула себе причетною до великої України, необхідно краще познайомити її з традиціями та народними цінностями. Видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський зазначав: «Любов до Батьківщини починається із захоплення красою того, що бачить перед собою дитина, чим вона милується, у що вкладає частку своєї душі. Захоплення красою землі, де жили діди і прадіди, де нам судилось прожити життя, повторити себе в дітях, постаріти і піти в землю, яка народила нас, - це найважливіше емоційне джерело любові до Батьківщини».

       Дитинство – час незабутніх переживань, яскравих вражень, які довго зберігаються в пам"яті людини і стають органічною частиною її духовного світу, що пов"язує з рідною домівкою, місцями , де вона народилася і зросла.Дошкільний вік є сприятливим періодом для розвитку патріотичних почуттів. Патріотичне почуття це переживання, з яких у майбутньому виросте громадянська позиція особистості, її людська та національна гідність.

          У дитинстві вони виявляються в любові до рідної оселі, міста , в якому народилися, рідної землі;  шанобливому ставленні до культури своєї родини, мови.

        Дошкільник тільки починає осягати ці складні почуття і його не можна квапити. Патріотичні почуття дошкільників формуються в процесі спілкування з оточуючим середовищем людьми, виконання з ними спільної діяльності. Вони спрямовані на розкриття і формування спільно людських моральних якостей особистості любов, гідність,вірність, відданість батькам,залучення до джерел національної культури,збереження природи рідного краю. Виховання емоційно- діяльнісного ставлення та почуття причетності до оточуючих.

         Саме тому робота з патріотичного виховання охоплює цілий комплекс завдань,серед яких патріотичними є :

- Виховання в дитини любові і почуття причетності до своєї сім"ї, до дитячого садка,вулиці,міста;

- Формування бережливого ставлення до природи рідного краю;

- Формування толерантності, почуття поваги до інших людей;

- Формування поваги до моральних цінностей,традицій, звичаїв,культури рідного народу;

- Ознайомлення дітей із символами держави.

           Патріотизм кожної дитини починається з рідної домівки,домашнього вогнища. Неньчина колискова пісня та її ніжне слово, мовлене рідною мовою, батькова мудра настанова та наука, бабусині казочки та дідусеві легенди, родинні традиції та звичаї - з усього цього виростає патріотизм. Бо все це глибоко западає в душу і ніколи не забувається.» З родини йде життя людини», « Без сім"ї немає щастя на землі»саме так говорить народна творчість про родину. (Пригадайте, шановні батьки, прислів"я про родину).

          Саме в родині закладаються засади патріотично – моральної та національної свідомості: в ході щоденного життя, в його радостях і смутках зароджується взаємоповага між людьми, любов, симпатія. При цьому важливо, щоб дитина навчилася не тільки брати, але й віддавати любов, турбуватися про рідних з дитинства ,бути уважною до близьких людей.

             Ми навчаємо дитину з перших років життя любити батьків, допомагати їм. Однак для того щоб ці почуття стали початком любові до Батьківщини , важливо ознайомлювати дітей із роллю батьків , як громадян, працівників, що вносять свій вклад в майбутнє нашої країни. Це можуть бути спільні з дітьми прогулянки містом, де батьки звернуть увагу дітей на чистоту або забрудненість міста, бесіди з дітьми про необхідність берегти природу рідного краю, задля збереження здоров"я та життя свого , в першу чергу, та рідних. Це може бути спільна праця біля подвір"я: висадка дерев, квітів, прибираємо,прикрашаємо – робимо разом наше місто чистим , гарним; Розповіді батьків про свою роботу, яку користь вони приносять суспільству дають можливість дітям усвідомити значення кожного в розвитку рідної держави , краю.

           Виховний вплив батьків на дітей постійний. Вони впливають навіть тоді, коли нічого не роблять спеціально – просто своїми вчинками, прикладом, висловлюваннями тощо. Наслідуючи батьків, як найближчих і найбільш авторитетних людей, дитина засвоює норми поведінки, ставлення до природи, до людей, що оточують, до рідного міста.

           Велике значення в патріотичному вихованні дошкільнят мають традиції та звичаї сім"ї. Потрібно, щоб діти памятали в дошкільному віці, звичайно, з допомогою дорослих, про дні народження батька та матері, сестер та братів, бабусь та дідусів, своїх товаришів, не забували про подарунки для них. Добре, коли діти дарять те, що зроблено своїми руками. А навчити їх цьому приємному заняттю наша з вами справа.

              А головне свято день народження самої дитини. Як не складно про це говорити, але дитячі свята, дорослі частіше створюють для себе. У дорослих свої інтереси, бесіди і дітям на такому святі не цікаво і сумно : ніхто не пам"ятає про винуватця свята. Його залишають за спільним столом, він стає свідком дорослих розмов, нерідко долучається до них. Щоб звернути увагу на себе, дитина робить не завжди продумані вчинки. Дорослі роблять вигляд, що це весело, чекають від нього нових «подвигів». Дитина звикає бути центром уваги, що виховує в ньому нескромність та розв"язаність і аж ніяк не морально – етичні почуття. 

            Частиною патріотичного виховання є виховання любові до природи рідного краю. А почуття до природи розвиваються в ході природоохоронної діяльності. Бувайте якомога частіше з дитиною на природі в лісі, біля моря, на лимані, біля каналу, в парках та скверах рідного міста. Звертайте увагу дітей на неповторну красу навколишньої природи і хоча б одне деревце , або кущик щорічно саджайте разом з дитиною, доглядайте і спостерігайте за ростом та розвитком рослини, отримуйте задоволення самі і вчіть дитину насолоджуватись спільними здобутками. Знайомте дітей з назвами дерев, квітів, трав; розповідайте відомі вам легенди про рослини рідного міста.

           По справжньому полюбивши природу, діти не будуть байдужі до рідного містечка, до Батьківщини.

           Рідне місто… Нам необхідно показати дошкільникам , що рідне місто славетне своєю історією, традиціями, пам"ятниками, кращими людьми. Діти повинні зрозуміти, що їхнє місто – частина Батьківщини. Добре, якщо діти будуть знати,які визначні пам"ятники, музеї в місті, відомі люди,які прославляють не тільки місто, а й країну. Батькам необхідно знайомити дітей з історією рідного міста, архітектурою, походженням назв вулиць, парків.

Заморочки з бочки.

1. Що б ви розповіли своїм дітям про Історію виникнення нашого міста?

2. Від чого походить назва нашого міста Дружківка?

3. Чи знаєте ви легенди, оповідки, пов'язані з рідним містом?

4. Які історичні місця нашого міста вам відомі?

5. Які історичні місця нашого міста ви відвідували з дітьми?

6. Чи зацікавлюються ваші діти пам'ятниками під час прогулянок міс­том?

7. Чи можете ви доступно для дитини розповісти про той чи інший пам'ятник,історичну подію?

8. Чи є у вашій родині традиція відвід­увати пам'ятні місця, покладати квіти?

9. Чи приймаєте ви участь разом з дітьми у впорядкуванні скверів, парків, вулиць, квітників біля свого будинку?

10.Чи знаєте ви походження назв вулиць?

 

 

 

ПРОСТО ПРО СКЛАДНЕ

Не забувайте і про те, яка багата подіями історія вашої Батьківщини. Най­частіше розповідайте дитині про подвиги у великих війнах, про перемоги і по­разки, про правителів і навіть простих людей, які, за стільки століть, створили цю історію, а разом з нею і країну, у якій ви зараз живете. Тільки головне — зважайте на вік дитини, і говоріть зрозумілою їй мовою. Обов'язково відпові­дайте на всі її запитання, аналізуйте ситуації, які дитину зацікавили, робіть спільні висновки й обов'язково слухайте і приймайте думки вашої дитини. Нехай вони ще дитячі та наївні, але це перші її кроки до вміння самостійно ро­бити висновки.

Історія, а точніше шанобливе ставлення до неї, а так само до предків, доне­сена вами до свідомості дитини, допоможе вам виховати патріота в сім'ї.

Культуру — в маси

Нехай вам абсолютно комфортно на улюбленому дивані та не хочеться ні­чого окрім як чашечки чаю і переглянути телевізор, підводьтеся і йдіть з ди­тиною до музею, на виставку, в ляльковий театр, на дитячий концерт. Куль­турний розвиток дитини з ранніх років є невід'ємною складовою зародження почуття патріотизму. Якщо ви разом відвідували такі заходи з раннього ди­тинства, то є велика гарантія того, що і далі, вже в старшому віці, у дитини не зникне інтерес продовжувати такі відвідування. Пам'ятайте, що зараз го­ловним прикладом для наслідування є ви, тому не робіть так, щоб потім було прикро за втрачену можливість.

Більше позитиву!

Діти дуже чутливі до емоційного стану їх батьків: якщо вам погано, то ди­тина також погано почуватиметься. Тому, що б у житті не траплялося, нама­гайтеся налаштовувати себе на позитивну хвилю. Знаходьте позитив у будь- яких діях. Так ви не лише уникнете песимістичного настрою дитини, а й на­вчите її легше розв'язувати проблеми, не зневірюватися у жодній ситуації та так само завжди знаходити, чому радіти. Виховати патріота неможливо в ат­мосфері проблеми, поганого настрою і відсутності віри в майбутнє.

Підтримка

За бажання виховати патріота в сім'ї головне — підтримка. І йдеться про всебічну підтримку. Прагнення до патріотизму повинне бути не тільки у вас, але й у вашого партнера і близьких родичів. Живучи в такій атмосфері, ди­тина в майбутньому намагатиметься відтворити її вже в своїй сім'ї. Так само підтримуйте свого малюка в його поглядах, захопленнях, інтересах. Хваліть за успіхи і правильно зроблені висновки зі скоєних учинків. Пояснюйте ди­тині, чому ви вчиняєте стосовно неї або іншої людини саме так, а не інакше, і просіть, щоб вона аргументувала свої вчинки так само. Не зупиняйте її у праг­неннях і позитивному настрої, звісно, якщо бажані дії їй не завдають шкоди. Навіть, якщо ви не бачите перспективи, усе одно намагайтеся проявити свою віру в дитину. А раптом у неї дійсно все вийде? Такі стосунки зроблять ваше спілкування більш близьким, дозволять заробити авторитет перед дитиною, а так само більше контролювати її дії.

Технології

Задля допомоги собі у вихованні патріота в сім'ї не ігноруйте результати праці вчених і техніків, використовуйте всі можливості, що нам надає су­часний рівень розвитку цієї галузі. Переглядайте наукові та документальні фільми, знаходьте цікаву інформацію, проводьте власні розслідування, обгово­рюйте побачене, радійте і переживайте разом з героями фільмів.

 

 

 

Пам'ятка для батьків

        Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дити­на засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади стар­ших.

        Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх гро­мадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність збе­рігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квіту­чих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

* Йдучи вулицею рідного міста, роз­повісти про визначні пам'ятки, які зна­ходяться на цій вулиці.

* Познайомити дітей із назвою вули­ці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?

* Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей. Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там поба­чили.

* Побувати в пра бабусь та пра дідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, при­казки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.

* Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалю­вати свої враження від прогулянки.

* В День Перемоги всією родиною відвідати парк , вшануйте вете­ранів війни, покла­діть квіти до пам'ятника.

* Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.

* Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.

* Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи про­живають і донині в рідному місті.

* Знайомте дітей зі звичаями та тра­диціями рідного краю.

* А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співай­те, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і пись­менників.

* Запропонуйте дітям намалювати  Дружківку в майбутньому.

* Створіть сімейний фотоальбом «Я і місто моє Дружківка ». Разом з дити­ною придумайте вірші про рідне місто. Запишіть їх під фотографіями.

Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.

          Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турбо­тливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста, району.